Враження від фесту Млиноманія 2012.

У кожного гарного і самодостатнього фесту має бути своя власна атмосфера. Формують її багато факторів: гості гурти, організатори, природа. Якщо на этапі становленя фесту за атмосферу дбають організатори і коллективи, то з роками та атмосфера уже сама по собі усім рулить. На Млиноманії це точно є. Як на мене, символом фестивалю став би такий броунівський рух. Там прямо фізично відчувається унікальний психологічний фон. Потрапляєш на територію, долучаєшся до нього і рухаєшся далі в ритмі млиноманії.  

Справжні млиномани нікуди не поспішають, постійно посміхаються і смішно мружатся до сонця. В день типового млиномана можна побачити переважно на печерських порогах, під вечір він підтягнеться до сцени, вночі буде бродити по табору від вогнища до вогнища горлаючи пісень чи шукаючи собі нових знайомств. В цьому суть Млиноманії - забудь про турботи та розслабся.

Як ще не були - рекомендую. Очевидно що Млиноманія прописалася на вінничині на довгі роки. Що мене особисто дуже тішить. Зустрінемось, гадаю.

Світлини з фесту...